Новоліття – це один із найнепомітніших празників, які ми знаходимо в нашому церковному календарі. Це свято носить ще назву початок індикту. На жаль, ми дуже мало знаємо: чому наш християнський церковний рік розпочинається у вересні і чому він так називається?
Декого може здивувати: чому в Церкві навий рік наступає 1 (14 за новим стилем) вересня, на початку осені. Адже, на перший погляд здається, що було б логічно початком нового року вважати перший день весни, а не осені. Але це тільки на перший погляд.
Логіка тут є така сама, як і в початку церковного богослужбового дня, який починається не зранку, як прийнято в світі, а з вечора, напередодні. Тому в християнських храмах церковні празники розпочинаються не з Утрені (ранкового богослужіння), але з Вечірні, котра служиться напередодні – ввечері.
У неділю, 8 вересня, з нагоди святкування Дня міста та Дня працівників нафтової, газової і нафтопереробної промисловості у Надвірну прибув Адміністратор Коломийсько-Чернівецької єпархії владика Василій (Івасюк).
Владика Василій відвідав Реколекційний дім Сестер Служебниць ім. Преподобної Йосафати. Атмосфера зустрічі була дуже родинною та теплою. Зі словами привітання до Преосвященного Владики звернулась с. Мирослава Яхимець, настоятелька , яка розповіла про працю сестер Служебниць та діяльність Реколекційно–відпочинового центру, в якому проводяться реколекції та дні духовної віднови для дітей, молоді та різних категорій вірних. Владика Василій пригадав сестрам про те, що Пресвята Богородиця є Покровителькою Згромадження та добрим прикладом служіння та жертовності у нашому щоденному житті .
У неділю, 8 вересня, у Надвірній відзначили День міста та День працівників нафтової, газової і нафтопереробної промисловості. Вже традиційно святкування розпочались святковими Відправами у храмах міста. У центральній святині - Прокатедральному Соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці м. Надвірної Божественну Літургію очолив Адміністратор Коломийсько-Чернівецької єпархії владика Василій (Івасюк).
Західний світ проворонив найбільшу трагедію ХХІ століття: винищення християн на Близькому Сході. Незабаром по них можуть залишитися тільки випалені храми, порожні будинки та дві тисячі років історії.

Тут уже не йдеться про окремі інциденти дискримінації ані навіть про більш організовані та регулярні переслідування в окремих країнах. Християнству на Близькому Сході, тобто в його власній колисці, загрожує повне стертя з суспільно-релігійної мапи цього регіону світу.


Детальніше...