«Ви не переживете цих пологів, раджу вам зробити аборт», – ці слова почула від свого лікаря Емілія Войтила, коли дізналася, що вагітна. Якби жінка послухалася лікаря, не були би Папи Йоана Павла ІІ.

Євроінтеграційні прагнення великої частини нашого суспільства дуже часто мало чим відрізняються від наївного прагнення будівничих комунізму до раю на землі. Європа далеко не рай. Там не все так гладенько і файно, як нам це часто виглядає, як ми самі себе любимо заколисувати в лінивій дрімоті. Зараз в Європі ведеться непроста культурна боротьба між тим, хто хоче зберегти традиційну Європу і тим, хто незвідавши жахіть впровадження Марксового вчення, а до яких доєдналися вчорашні комуністи та їхні ідейні наслідники, хочуть впровадити нове вчення, нового виродка з Марксового гнізда – диктатуру релятивізму під соусом гендерної ідеології.
Шановні співгромадяни!
Будучи невід’ємною частиною українського суспільства та відчуваючи духовний обов’язок і громадянську відповідальність, вважаємо за необхідне звернутися до вас з приводу європейської інтеграції України та поділитися деякими своїми міркуваннями.
Історично так склалося, що від давніх часів український народ був частиною європейського цивілізаційного простору. У зв’язку з Європою, її духовною, культурною, освітньою, правовою традицією будувалося наше суспільне і державне життя.
Сьогодні нас лякають, що якщо Україна зблизиться із Західною Європою, то опиниться в небезпеці втратити духовні цінності, якими ми жили впродовж століть і якими хочемо жити й надалі. Чи справді такий закид достатньо виправданий? Чи справді це повинно було б нас знеохотити від зближення, об’єднання – головно духовно – із Західною Європою? Нема сумніву, що в Західній Європі сьогодні не все так гарно розвивається, як би хотілося. Отже, здавалося б, є підстави нас лякати. Але як справді виглядає Західна Європа?



Детальніше...