
Ситуація, яка склалася і продовжує розвиватися в Україні, набирає щораз загрозливіших обрисів. Уже зараз можемо спостерігати перші ознаки фундаментального розколу поміж більшістю представників влади і більшістю загалу суспільства. Усе частіше люди беруть у свої руки встановлення справедливості.
На жаль, оговтавшись після майданного шоку, політикум і чиновництво вкотре взялися за своє. Корупція, договорняки, хабарництво, здирництво, – знову процвітають. І знову «небожителі» українського владно-політичного Олімпу не звертають уваги на суспільство, над яким вони возвишуються.
Кілька разів у році Церква нагадує нам про останні години земного життя Ісуса Христа та його розп’яття. І сьогодні Церква знову нагадує нам про те, що хрест і розп’ятий на ньому Христос – це серцевина християнства.
Ми привикли бачити хрест, як елемент внутрішнього убранства інтер’єру Церков. Ми бачимо хрести, прикрашені дорогоцінним камінням, вишукано і по-мистецьки виготовлені. І ми настільки привикли до цього, що інколи забуваємо про той єдиний хрест, на котрім був піднесений Спаситель світу Христос. Він не був нічим прикрашений, він був простим дерев’яним хрестом, і на ньому був прикріплений тільки напис, який натовп сприймав, як насмішку: «Цар юдейський». Первосвященики говорили Пилату, щоб він не писав «Цар юдейський», але, що «він говорив, я цар юдейський». І воїни, які стояли біля хреста Господнього, а потім розділили його ризи, напевне, що говорили один до одного: «Ось чоловік, який не приніс ніякої користі, від нього нічого не залишилося, хіба що оцей кусок тканини, котрий ми пожемо розділити між собою і ним користуватися».

На вулиці я побачив голу дитину. Вона хотіла їсти і тремтіла від холоду. Я розлютився і звернувся до Бога: "Чому Ти дозволяєш це? Чому Ти нічого не робиш?".
Бог нічого не відповів. Але вночі несподівано пролунав Його голос:
"Я дещо зробив. Я створив тебе".

Перш, ніж надягати хрестик, як прикрасу, задумайтеся:
А ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО ТАКЕ РОЗП'ЯТТЯ?
Ціцерон цю страту називав найжахливішою з усіх страт, які придумали люди. Суть її полягає в тому, що людське тіло повисає на хресті таким чином, що точка опори опиняється на грудях.
Коли руки людини підняті вище рівня плечей, і вона висить, не спираючись на ноги, вся вага верхньої половини тіла припадає на груди. В результаті такої напруги кров починає приливатися до м'язів грудного пояса, і застоюється там. М'язи поступово починають дерев'яніти.


Детальніше...