«Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. Аж ось ангел Господній їм з'явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх. Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь. І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.” І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: “Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.” І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об'явив нам.”» (Лк. 2, 8…15).

Дивна річ: майже дві тисячі років, незважаючи на зміну історичних, культурних, політичних епох людство з подивом і цікавістю приймає звістку про Пришестя у світ Христа. Святе Євангеліє ― книга, що оповідає про цю подію ― продовжує знову й знову перевидаватися найбільшим у світі мільярдним тиражем. Навіть саму історію планети Земля після цієї Події людство вголос охрестило Новою Ерою.

Різдво Христове 2015 року Божого ми всі разом зустрічаємо з великою радістю, але і з тривогою у душі. Радісна новина про Рождество Христове приходить у наші оселі і парафії, але війна на території Української держави тривожить серця і душі наших людей.
Дійсно, Різдво - це свято Великої Надії, що народжує в серці людини багато добрих планів і починань на цілий рік, але кожний сприймає і переживає ці величні події дуже особисто.

Всечесним отцям-душпастирям, преподобним монахам і монахиням,
та всім вірним Івано-Франківської Митрополії УГКЦ
Христос Рождається!
В цей благословенний Богом день святкуємо народження Сина Божого. Ми не знаємо достеменно, як проходила Свята ніч, напевно Пречиста Діва Марія з святим Йосифом стукали в кожні двері з надією що хтось змелосердиться і прийме їх до свого дому, та усі двері були замкнені…

Дорогі в Христі!
Згідно з рішенням Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, 1 листопада 2014 року в нашій Церкві розпочався Рік митрополита Андрея Шептицького. Це рік, в котрому виповнюються дві круглі дати: 70-ліття з дня смерті Митрополита, яке ми вже церковно відзначили, та 150-ліття з дня його народження, до якого ще тільки готуємося.
Ці великі ювілеї належить гідно вшанувати. Адже столітній ювілей Андрея Шептицького публічно відзначали хіба на поселеннях, тоді як на матірних землях голос нашої Церкви був скутий заборонами й репресіями. Ім’я Митрополита молитовно згадували лише за щільно затуленими вікнами підпільних молитовних зібрань чи за колючим дротом сибірських таборів.


Детальніше...