Коментарі
- Коментарів немає
Відзначення річниці проголошення Акту відновлення Української Держави
30 червня у Надвірній відзначили 75 річницю проголошення у Львові Акту відновлення Української Держави
Піша проща до Гошева.
У цій прощі, що тривала 10-11 червня, взяли участь парафіяни м. Надвірна, с. Мирне, с. Назавизів, с. Зелена.
День Героя у Надвірній
Біля пам’ятного знаку Героям УПА, Марті та Миронові Свідрукам, 23 травня 2016 року в м. Надвірна, відбулись заходи з відзначення Дня Героїв України.
Піша проща до Зарваниці
6-8 липня 2016 року відбулася піша проща із Надвірної до Зарваниці.
Нічні Чування у Прокатедральному соборі
30 червня, у прокатедральному Соборі Благовіщення Пречистої Діви Марії відбулися молитовні чування, з нагоди Ювілейного Року Божого Милосердя.Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всьому світові
- Деталі
- Категорія: Від свята до свята
« Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всьому світові». Такими словами сьогодні свята Церква прославляє Ту, Яка стала Матір’ю нашого Бога, нашого Спасителя.
Нині ми святкуємо одне з дванадесятих свят – Різдво Пресвятої Богородиці.
Пречиста Діва народилася в невеличкому місті Назарет. Її батьки Йоаким та Анна були благочестивими людьми. Батько походив з роду царя Давида, а мати – була дочкою священика Матфана з племені Аарона. В Ній з’єдналися дві гілки ізраїльського народу – священицька та царська, адже Той, Який має народитися від Неї стане Царем світу та Первосвящеником Своєї Церкви.
На той час, сім’я, яка не мала дітей, вважалася проклятою, тому що всі чекали народження Месії. І Господь батькам Марії дав таке випробування. Все своє життя вони терпіли образи, насмішки збоку своїх соплемінників.
В одне із свят вже старець, Йоаким прийшов до храму. Але первосвященик Ісихар не прийняв від нього жертви. Сказавши, що він недостойний приносити жертву Богу, вигнав його з храму. Ображений старець пішов у пустелю, де молився, щоб Господь зняв з нього ганьбу і дарував йому дитя. Анна, взнавши, що сталося в храмі, просила Бога, щоб він змилувався над ним. Їм з’явився ангел і сказав приємну новину, про те, що буде дароване їм дитя. Після того, як Йоаким повернувся з пустелі, Анна завагітніла і в звичайний термін народила дитя.
Життя святих Богоотців навчає нас великому терпінню, міцній вірі. Все своє життя вони молилися про дарування дитини і Господь не посоромив їх віри, на старість років, дарувавши їм немовля. Так і ми в своєму житті повинні наслідувати їх приклад. Вірити, до останнього надіятися, що Господь вислухає нас і виконає наші прохання.
Звіщаючи народження Йоана Хрестителя Захарії, його батькові, ангел заявив: "Багато хто буде радіти, що він народився" (Лк. 1, 14), бо він мав приготовляти людство до прийняття Спасителя. Якщо людство мало тішитися, що народився Предтеча Христа, то наскільки більше треба тішитися, що прийшла на світ Його Мати Марія.
Треба тішитися, бо Марія прийшла на світ ясною і блискучою в душі, немов рання зоря, що очаровує глядачів своїм чарівним блиском. Вона була не тільки вільна від бруду первородного гріха, але й наповнена Божою ласкою, тому вже від хвилини народження її душа перевищала красу навіть найвищих ангелів у небі, бо ніхто не був такий багатий на ласку, як Марія.
Поява Марії в домі Єлизавети і Захарії це щаслива новина для людства, бо вона дала йому запевнення, що незабаром з’явиться обіцяний Месія, на якого грішне людство чекало від хвилини вигнання Адама з раю. Хоч батьки Марії не знали про її славну майбутність і роль у Відкупленні та Спасінні світу, все таки вони тішилися, бо вона прийшла на світ у старості їхній як відповідь Господа на їхні молитви і благання, оскільки передання подає, що Маріїна мати Анна була неплідною.
Хоч Марія це по Христі найбільша добродійка людства, світ зовсім не знав про її народження, бо вона походила не з царської, але з бідної родини. Її народження пройшло незауважене великими світу цього. Та й сьогодні є багато таких, що не розуміють значення Маріїного народження і не тішаться ним?
Хоч світ, зайнятий своїми справами, розкошами, війнами і бізнесами, не звертає уваги на значення Маріїного народження, та все таки добрі християни тішаться ним і щиро дякують Богові за такий великий дар, яким була й є Марія для цілого людства. Вона започаткувала нову добу в історії людства. Вона разом із Христом направила кривду, що Адам і Єва вчинили йому в раю, переступаючи Божий закон. Вона разом із Христом пожертвувалася за наше спасіння на Голгофі. Хіба нема чим тішитися, коли подумаємо, що Марія це великодушна добродійка всього людства, приклад для всіх, як треба служити Богові і прямувати до вічного щастя в небі?
Життя ж Пресвятої Богородиці навчає всіх нас головній християнській чесноті – смиренню. Згадайте час Благовіщення. Страшно було Пресвятій Діві, не зрозуміло. Але Вона змирилася. «Я раба Господня. Нехай буде по слову твоєму». Коли Вона принесла немовля Ісуса до храму і почула страшне пророцтво Симона, той тут зі смиренням прийняла звістку про те, що меч пройде Її серце. Згадайте, коли Христу сказали, що ось Мати Твоя прийшла. Що Він відповів. Мати моя той, хто виконує слова мої. І тут Богородиця змиряться. Подивімося на Голгофу, страшні муки спасителя. І це все вона приймає зі смиренням.
І сьогодні найкращим подарунком для Неї будуть наші смиренні серця. Ми зобов’язані навчитися все в нашому житті приймати зі смиренням. Чи то радість, чи скорбота. Все, що трапляється з нами служить для нашого спасіння. Ми не звершуємо ніяких подвигів, не маємо добрих справ, нема в нас молитви. І завдяки скорботам, хворобам, стражданням Господь приводить нас до вічного життя.
Детальніше...