Цитата дня:

Божа любов до Вас пов’язана з тим, ким Він є, а не з тим, що Ви робите, тому вона не ослабне ніколи. І завдяки цій любові Бог хоче ходити з Вами сьогодні, завтра, післязавтра і цілу вічність.
Біл Гайбелс.

Лазарева субота

Великий піст - головний і найтриваліший піст в році. Для християн це особливий час духовного пильнування, покаяння і молитви.

У період Великого посту, починаючи з першої седмиці і закінчуючи Воскресінням Христовим, Церква згадує безліч подій, нерозривно пов'язаних із земним служінням Господа Ісуса Христа. Субота шостого тижня Великого посту іменується Церквою Лазаревою суботою - на честь вчиненого Спасителем великого чуда - воскресіння Лазаря.

Утреня з поклонами

"З чого почну оплакувати пристрасного життя мого діяння?
Чи добрий початок дам, Христе, нинішньому риданню?"
(Великий канон).

Совісне й вірне збереження Великого посту до кінця вимагає від кожного християнина великого гарту духа й волі. Свята Церква, бажаючи, щоб ми наш піст так ревно довершили, як ревно почали, подає нам у часі 40-ці деякі надзвичайні спонуки до посту й покути. Цьому допомагає Хрестопоклонна неділя, а також утреня з поклонами.

«МИ ВМИРАЄМО ПОСТІЙНО, ВМИРАЄМО ПАРАЛЕЛЬНО З ЖИТТЯМ ТА СТАРІННЯМ...»

Чим для християнина є смерть?

Смерть є тим, чого би не мало бути. Як говорить Святе Письмо, «смерті Бог не сотворив» (Мудр. 1,13). Смерть — це велика трагедія, яка не вміщається в нашій свідомості. Про смерть проблемно говорити тому, що її ніхто не спізнав. Навіть ті люди, які пережили клінічну смерть (і ми маємо їхні конкретні свідчення), не помирали біологічно. Невідомо, чи можна трактувати їхні свідчення як свідчення людей, які достеменно спізнали смерть.

Бог усе створив для життя, а смерти Він взагалі не бажає. Однак після катастрофи гріхопадіння Бог робить її частиною свого плану. Наша свідомість ніби розколюється, адже ми бачимо повсюдність смерті, яка існує в неповному, але постійному нашому досвіді, адже щоразу споглядаємо відхід наших близьких, родичів, знайомих, друзів... Нас поставили перед фактом зникання людей та й загалом нашого життя. Смерть — це процес, який відбувається від моменту нашого народження постійно. Допоки ми молоді, а наші сили на злеті, ми цього не сприймаємо. Психологи вважають, що дитина до семи-восьми років абсолютно переконана у своєму безсмерті. Тільки згодом вона відкриває для себе закон проминання.

 

ShoppingASEhandelASErhvervIndexDKServiceIndexDK