Це той, хто через хрищення приніс на землю покаяння і в такий спосіб проклав дорогу до зустрічі з Ісусом Христом, саме тому його називають Предтечею. Ісус Христос назвав Івана Христителя найбільшим із народжених від жінок: "Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Хрестителя" (Мт. 11, 11). Ці слова свідчать про те, що Іван Предтеча – одна з найвизначніших постатей в історії християнства.
Пророк Іван Хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида), родички Пресвятої Богородиці, коли вони були у похилому віці й вже не сподівалися на потомство. Він був посланий Богом, щоб приготувати вибраний народ до визнання Ісуса Христа Месією. Жили його батьки біля Хеврону (у Нагірній країні), на південь від Єрусалиму. Він був по материнській лінії родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Господа. Як оповідає Євангелист Лука, архангел Гавриїл, з’явившись його батькові Захарії у храмі, сповістив про народження в нього сина. І от у благочестивого подружжя, до похилої старості позбавленого розради мати дітей, нарешті народжується син, якого вони випросили у молитвах.
Свято П’ятидесятниці було давно відомим в Ізраїлі, воно святкувалось на п’ятдесятий день після Пасхи і було урочистістю рільників-хліборобів. В цей день євреї здійснювали паломництво до Єрусалиму, де у святині вони повинні з’явитися перед лицем Бога. У книзі Виходу знаходимо наступний припис: «Тричі на рік святкуватимете празники на мою честь… Ти пильнуватимеш також свята жнив, перших плодів праці твоєї, того, що ти сієш у полі; і свята збору, під кінець року, коли збиратимеш з поля працю твою. Тричі на рік мусить показатися вся чоловіча стать перед Господом Богом» (Вих 23,14;16-17).
Знаємо, що в перші віки християнства Церква переживала тяжкі переслідування та гоніння. Спочатку від євреїв, а потім від погансько-римської імперії, але не дивлячись на те, що ці гоніння були кривавими, не дивлячись на те, що тисячі християн помирали від тортур, помирали за визнання віри, однак це все не було небезпечним для Церкви. Християни перших віків пам’ятали слова Господа Ісуса Христа: «Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть; а бійтесь радше того, хто може погубити душу і тіло в пеклі» (Мт. 10, 28). А в Одкровенні Христос говорить: «Будь вірний до смерті, і дам тобі вінець життя» (Одк. 2,10). І в цих кривавих гоніннях християни були вірними до смерті, вони йшли на цю мученицьку смерть і отримували від Господа Спасителя заслужений ними вінець вічного життя.
Святе Письмо навчає, що Ісус Христос після Воскресіння перебував на землі сорок днів, з'являвся своїм апостолам, переконував їх, що це Він і що Він живий. Навчав апостолів, заспокоював їх, давав їм вказівки на майбутнє, учив розуміти Писання, заохочував до проповідування Євангелія по всьому світі. Обіцяв учням Святого Духа, котрий укріпить їх у вірі та дасть відваги в розумінні й проповідуванні Божого слова.


Детальніше...