Коментарі
- Коментарів немає
Кожен, хто уважно стежить за працями останніх Пап Римських, а також за посланнями єпископів, помітив, що Церква турбується про долю сім'ї в сучасному світі. Сучасна сім'я стала дуже слабкою. У часи технічної революції вона втратила свій багатошаровий характер, через що припинилася послідовність сімейного спілкування між різними поколіннями. Люди стали все швидше і дальше переміщатися. Села спорожніли, а міста непомірно розрослися.

Розвал сімейних стосунків привів до змін у моральності. Вирвана зі свого середовища, людина стала анонімним мешканцем міста, а сучасний світ успішно пересунув інтереси людей до споживання й жадібності. Сім'я, діти, постійні зобов'язання, для багатьох стали тягарем. Багато людей стали роздумувати про тимчасові відносини без постійних зобов'язань. Наслідки прийшли дуже скоро - дитина вже не вважається благом, а небезпекою, яка загрожує свободі в такому вигляді відносин. Дитина для багатьох наших сучасників є небажаною необхідністю, безглуздою випадковістю... У емансипованому світі, виховання дітей по неволі стало одним із завдань суспільства, бо батьки не мають часу для своїх дітей. Світська держава виховує дітей по-світському. У такому вигляді вихованню бракує місця та часу для сімейного спілкування з іншими поколіннями. Діти все більше стають "космополітами".
Але це ще не все. Прийшли нові, зовсім несподівані небезпеки, які підривають саму природу шлюбу і сім'ї. А це так звані "гомосексуальні шлюби". У багатьох країнах вони вже легальні, і отримують дозвіл на усиновлення дітей. Що буде далі? Страшно навіть подумати...
1. Святість сім'ї
Найголовніше зло, заподіяне родині - це позбавлення її сакрального характеру. Святе Сімейство: Ісус, Марія та Йосип має стати для нас покликанням. Вони весь час були разом - в радості і смутку, в дорозі і в праці, у вихованні Єдинородного Сина. Святе Сімейство - це для нас приклад єдності. Святе Сімейство об'єднується в визнанні їхнього Бога, надаючи таким способом святості кожній миті життя. Саме так освячується кожна родина. Марія і Йосип з усією відповідальністю вводять Святе Дитя Ісуса в релігійне спілкування свого народу, діляться з Ним вірою в всемогутнього Бога Отця. Разом подорожують у святе Місто Єрусалим. Разом святкують суботу. Святість Святого Сімейства випливає не тільки з того, що в ньому народився і виріс Спаситель. Насамперед - це святість людей, які через одруження висловлюють свою прихильність до Бога.
Укладений перед Богом шлюб - це шлях до святості. Життя в сім'ї може стати початком будь-якого життєвого шляху: може виховати і святого, і злодія. І той, і інший шлях бере початок у багатьох причинах, але всі згодні з тим, що сімейне життя відіграє важливу, іноді вирішальну роль у подальшому розвитку людини. Сім'я - це перша церква і перша школа.
Святість сім'ї - це також справа генетики. Людина була створена як сім'я. Адам і Єва - це не окремі одиниці, але один організм, який названий людиною, як сказано в Писанні: "І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх" (Бут. 1,27). З цього випливає, що визначення "людина за образом Божим" відноситься до сім'ї, до чоловіка і жінки разом. Свою волю Бог висловив вже в мить творіння - Бог бачив розвиток людини та її майбутнє в сім'ї. Самотність людини безплідна і не дає жодної надії на майбутнє.
2. Святість ризику
Коли говоримо ім'я: Матір Божа Марія, тоді, найчастіше, очима нашої уяви бачимо одну з ікон Богородиці. Золоті ризи, на голові корона, золотий ореол навколо голови... Саме так люди намагалися представити красу і досконалість святості. Дитя Ісус, яке Марія тримає в обіймах, теж більше схоже на Царевича, ніж на Сина теслі з Назарету. Чи можна їх усіх явити, якими вони могли бути в житті?
Марія виходила з дому рано-вранці, з глечиком на голові, щоб принести води з криниці. Босі ступні покривав білий порох дороги... Що далі? Вогонь, каструлі, горщики, овочі, запах молока і сиру. Потім віник, прядка, шиття... Адже в будинку завжди багато роботи!
Святий Йосип вже пішов на роботу, робити дах на новобудові, або ще що-небудь, адже гроші потрібні. Руки у нього тверді, покалічені, як у кожного тесляра, нігті поламані, іноді покриті синявою, коли молотком вдарив не туди... Він одягнений трошки по-іншому, ніж на іконах... Не можливо собі уявити його з рубанком в руках і в цих довгих ризах... Палицю він також не носив щодня, ніби щойно повернувся з далекого шляху до Єгипту і назад. Хоча й таке робив заради сім'ї: якщо потрібно - подорожує на край світу, щоб знайти безпеку або заробіток.
На іконах Ісус завжди здається таким серйозним... Адже Він - Син Божий! Але ж Він бігав вулицями як всі інші діти! Стомлений та замурзаний, вбігав на кухню з криком: "Мамо, хочу їсти!", або кидався до глека з водою і довго пив на одному диханні. Потім чув від Матері, що так пити не можна, а то захворіти можна...
Як у сім'ї: багато роботи, мало грошей. Страх про завтрашній день. Покупки на ринку, робота в городі... І все знову: каструлі, віник, голка... Все має бути чисте і ціле. Прання, біль у спині, онімілі руки...
Саме такий шлях веде до святості - прямий і безпомилковий! Це зовсім неважко, правда? Але у всьому цьому повинен панувати Бог і молитва, як стовп життя, як ноги і руки. Саме так показуємо світові образ Божий, який закладений в нас.
3. Святість - це відповідальність
Але є сім'ї, яких святими аж ніяк не назвеш... Як часто дивиться дружина на свого чоловіка, скільки разів думає про те, що доля її обдурила, що вона не хотіла зв'язатися з цим грубіяном, який не чистить зубів і хропе вночі? І як це змінити? Як закохатися заново в таку людину? Адже згаяний час вже не повернеться. Немає вже того стрункого, красивого сокола, в якого вона закохалася, і якому сказала "так" перед вівтарем! І де ж він пропав? Залишився від нього втомлений робітник, який біжить з однієї роботи на іншу, щоб заробити на хліб. Чи вміє вона любити хліб, добутий його працею?
А чоловік як часто дивиться на свою дружину, як на ту, яка нічого не розуміє, тільки говорить і говорить безупинно? Чому не дивиться з повагою на її руки, які тримають будинок у чистоті, годують його? Життя спотворює тіло, але прикрашає душу і серце. Чому з дитиною спілкується криком? Чому фільм важливіший для нього, ніж розповідь сина про те, що він сьогодні робив з друзями? "Залиш мене в спокої", - каже, - "тато сьогодні втомився". А дитина потребує твоєї уваги як порятунку. Для неї твої коліна і твоя долоня на її волоссі - це найважливіша святість. Це передчуття самого Бога і Його всемогутньої правиці.
Святість знаходиться дуже близько, але потрібно запам'ятати одне - не намагаймося жити самотнім життям в сім'ї. Не намагаймося жити поруч з сім'єю. Вона свята лише тоді, коли все в ній - єдине.
Багато проблем у сім'ях починається тоді, коли вона втрачає свою святість, коли члени сім'ї починають жити не один з одним, а один біля одного. Сім'я - це відповідальність. Не можна розраховувати на "щось", не роблячи нічого. Сім'я може дати багато тепла і блага, а полум'я її може перетворити звичайний віник в знаряддя спасіння. Святість не за горами. Вона в нас і кожен може в собі її знайти.
Нехай Святе Сімейство стане для всіх нас прикладом істинної святості і шляхом до Життя Вічного.


Детальніше...