Дорогі брати й сестри, благодатного вам Різдва!

Нам народився Ісус – Божий Син, Спаситель світу. Він, здійснюючи давні пророцтва, народився у Вифлеємі від дівиці. Діва називається Марією, а Її обручник – Йосиф.
Ісуса приймають та розпізнають смиренні люди, сповнені надією на Божу доброту. Так Святий Дух просвітив вифлеємських пастирів, які збіглися до печери та вклонилися Дитяткові. Пізніше Святий Дух привів похилих віком і смиренних Симеона й Анну до Єрусалимської святині, і вони розпізнали в Ісусі Месію. «Мої очі побачили спасіння Твоє, – взиває Симеон, – спасіння, приготоване Богом перед усіма народами» (Лк 2,30).
Дорогі брати і сестри,
Сьогодні ми живемо у світі, який стає щоразу «тіснішим» і де, в результаті, усім нам мало би бути легше бути сусідами. Розвиток у сфері подорожування та комунікаційних технологій приближує нас і робить більш пов’язаними, і навіть глобалізація чинить нас щоразу більш взаємозалежними. Однак поділи, які часами є досить глибокими, продовжують існувати у нашій людській родині. На глобальному рівні ми бачимо величезний розрив між багатством заможних і крайніми злиднями бідних. Часто нам достатньо пройтись вулицями міста, щоб побачити контраст між людьми, що живуть на вулиці та блискучим світлом вітрин крамниць. Ми стали настільки призвичаєними до цих речей, що вони вже більше не засмучують нас. Наш світ страждає від багатьох форм виключення, маргіналізації та бідності, вже не кажучи про конфлікти, що народжуються від комбінації економічних, політичних, ідеологічних і, як це не прикро, навіть релігійних мотивів.

З нагоди Великого Посту я пропоную деякі роздуми, щоб вони могли послужити особистому та спільнотному шляху навернення. У цих роздумах я виходжу зі слів св. Павла: «Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, що Він, будучи багатим, збіднів заради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом» (2 Кор. 8,9 ). Апостол звертається до християн Коринту, щоб заохотити їх бути щедрими у допомозі вірним Єрусалиму, які відчували потребу. Що кажуть нам, сьогоднішнім християнам, ці слова св. Павла? Що означає сьогодні для нас цей заклик до бідності, до вбогого життя у євангельському сенсі?

Дорогі брати і сестри,
1. З нагоди двадцять другого Всесвітнього дня хворого, темою якого цього року є «Віра і милосердна любов: Також і ми повинні віддавати життя за братів» (1 Ів. 3,16), я в особливий спосіб звертаюсь до хворих і тих, хто надає їм опіку і турботу. У вас, хворих, Церква розпізнає особливу присутність страждаючого Христа. Це правда. Поруч з нашим терпінням – і у ньому – присутнє терпіння Христа; Він несе цей тягар з нами і допомагає зрозуміти його сенс. Коли Божий Син зійшов на хрест, то зруйнував самотність страждання та просвітив його темряву. Таким чином, ми поставлені перед таємницею Божої любові до нас, яка вливає в нас надію та сміливість: надію, бо в плані Божої любові навіть ніч болю веде до світла Пасхи, і сміливість, яка дає нам спромогу зносити усякий тягар в Його супроводі, в єдності з Ним.


Детальніше...