Цитата дня:

Навіть якщо всі покинуть тебе, пам'ятай, що Бог стоїть біля тебе з широко розпростертими руками. він завжди тебе прийме. Він завжди відновить твою вартість.
Джоел Остін.

Про неосудження

 Святі Отці своїм життям показали нам різні шляхи до спасіння. Кожен із них володів особливими чеснотами, одні служили Богові в мовчанні та самотності, підносячи Йому молитву за цілий світ, інші служили Богові серед людей творячи діла милосердя.

Багато шляхів до спасіння, але, – який із них найлегший? Чи можемо ми спастися без особливих подвигів?

Є така драбина від землі до неба: один кінець її завжди біля наших ніг, а інший – біля престолу Божого. Господь із Свого милосердя забажав прирівняти Себе із людьми, Він сказав: «Якщо ви відпустити ближньому гріх, то і Я відпущу вам провини ваші; ви простите – і Я прощу; ви не осудити – і не будете суджені».

Нерідко можна почути: «Якщо ми будемо прощати всі гріхи, то зло збільшиться, грішники будуть ставати все нахабнішими». Але, найчастіше буває навпаки: коли до людини проявити милосердя, то в її душі пробуджується совість, а зло тільки примножує зло.

Про святого єпископа Аммона розповідають, що, коли до нього на суд привели жінку, котру звинувачували в перелюбі, то він глянув на неї і сказав до своїх слуг: «Дайте їй 10 аршин полотна: якщо вона помре в часі пологів, то полотно буде їй саваном, а, якщо в неї народиться дитина, то полотно пригодиться для неї». І відпустив жінку, не покаравши її, і не наклавши на неї жодної покути. Тоді одна діва, яка була присутньою на цьому суді і, яка прагнула, щоб гріх був покараний, закричала: «Цей єпископ, напевне, безумний!». На що святий їй відповів: «Довгі роки я молився в мовчанні, в пустині, щоб отримати це безумство, і тепер не бажаю розлучитися з ним, і не проміняю його на жодну мудрість світу». Тобто він досягнув такого ступеню досконалості, що не бачив вже зла в людях. І в цьому випадку він своїм мудрим вчинком привів грішницю до глибокого покаяння, нагадавши їй про смерть, спасши її душу.

Неосудження – ось найлегший шлях до спасіння, але як часто ми забуваємо про нього. Не тільки прощення наших гріхів, але і навіть міра благодаті є в наших руках, тому що Господь сказав: «бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють» (Мт.7,2).

Спасіння і благодать – це дар Божий, але умова для його прийняття – це прощення усіх людей. Той, хто щиро прощає людям, іде перший з ними миритися, той уже ніколи в житті не згадає несправедливості, яку йому причинили. Основною ознакою того, що ми простили свого супротивника – це гаряча молитва за нього, це бажання йому всіх благ у вічному і в теперішньому житті.

Отже, як ми хочемо, щоб Господь відносився до нас, так і ми повинні відноситися до кожної людини!

 

 

 

Залишайте свої коментарі

0 / 300 Обмежання символів
Ваш текст повинен бути між 10-300 символів
  • Коментарів немає
ShoppingASEhandelASErhvervIndexDKServiceIndexDK