Коментарі
- Коментарів немає
Відзначення річниці проголошення Акту відновлення Української Держави
30 червня у Надвірній відзначили 75 річницю проголошення у Львові Акту відновлення Української Держави
Піша проща до Гошева.
У цій прощі, що тривала 10-11 червня, взяли участь парафіяни м. Надвірна, с. Мирне, с. Назавизів, с. Зелена.
День Героя у Надвірній
Біля пам’ятного знаку Героям УПА, Марті та Миронові Свідрукам, 23 травня 2016 року в м. Надвірна, відбулись заходи з відзначення Дня Героїв України.
Піша проща до Зарваниці
6-8 липня 2016 року відбулася піша проща із Надвірної до Зарваниці.
Нічні Чування у Прокатедральному соборі
30 червня, у прокатедральному Соборі Благовіщення Пречистої Діви Марії відбулися молитовні чування, з нагоди Ювілейного Року Божого Милосердя.Неділя Всіх Святих
- Деталі
- Категорія: Від свята до свята
Матей 10, 32 - 38; 19,27 – 30
Ми народилися наново від Святого Духа
Свято всіх святих ми відзначаємо в «октаві» п'ятдесятниці, воно є немов довершенням того дару Святого Духа, який отримали. Святі люди цілковито наповнилися Духом Отця. Вони живуть тим життям, яке «знайшли», погодившись «погубити» своє життя, як каже Ісус у Євангелії (див. Мт. 16, 25). Вони є тою «хмарою свідків», про яку йшлося в Посланні апостола Павла до євреїв (див. Євр. 12, 1), щоб і ми з такою ж наполегливістю переходили через ті випробування, які отримуємо у цьому світі. Бо святість стосується і нас: через - Святого Духа, Який є спільністю, ми вже перебуваємо у спільноті святих.
І тут є дві очевидних речі. Перша, очевидна насамперед для інших, полягає в тому, що ми ще не святі. Це впадає в очі іншим і не зашкодить, щоб нам час до часу про це нагадували. Проте з іншого боку, хоча цього не видно тілесними очима, ми вже святі, і мусимо перейти через випробування. Ми народилися наново від Святого Духа. З Божої ласки ми покликані жити в єдності з нашим Отцем у Христі. Коли єднаємося з людською істотою Ісуса - адже їмо Його Тіло та п'ємо Його Кров - ми живемо Отцем, і в цьому житті можемо перебувати в єдності з Його дітьми, які направду є нашими братами і сестрами.
То ж випробування нашої святості на щодень полягає в тому, що нам треба просто любити, любити тією любов'ю, якою є Святий Дух, що сходить до наших сердець. Згадуючи про святих, які жили в минулому і перебувають тепер у Царстві Божому, думаємо, що бути святим - означає здійснювати надзвичайні речі. Проте та святість, якою дає нам жити синівський Дух, полягає не в тому, щоби робити ту чи іншу річ. Насправді йдеться про нашу звичну поставу серця, котре є тим місцем, де «святиться ім'я» Боже і де ми приймаємо життєві рішення. Зі серця походять наші судження, слова і поведінка стосовно інших. Серце є осередком нашої святості, бо ми є святі.
В чому полягає та звична постава серця? Вона народжується з віри, з того погляду очей серця, звернених до Отця в Ісусі. Будучи невіддільною від віри, вона є покірністю, тією покірністю, в якій я визнаю, що Отець любить мене таким, як я є. Маю багато причин бути незадоволеним собою: я ще не святий, я замкнений у собі, думаю лише про своє «я». Але головне те, що Отець любить мене, бажає бути зі мною, приймає мене і дає мені все в Ісусі. Бути покірним означає визнавати все те, ким я є, в правді серця. Покірність іде зі серця вже святого, яке, ще не будучи святим уповні, живе в надії.
Ця покірність із довірою дасть мені можливість відкрити, не в абстрактний спосіб, а через упокорення, що я нічого не можу робити, абсолютно нічого, якщо не перебуваю в єдності з Ісусом. Він виноградина, а ми - гілки, але той сік, яким є Святий Дух, оживляє нас лише тоді, якщо ми хочемо цього, взаємодіючи з Ісусом. І тут випробуванням для нас є наш вибір. Мусимо визнати у вірі та з довірою, що ми не можемо любити, а водночас хотіти робити приємне Отцеві. Маємо відповідати Йому: «Так, Отче! - (Мт. 11,26; Лк. 10, 21). Коли св. Терезу від Дитятка Ісус запитали, як стати святим, вона відповіла: «Бажаючи цього». Йдеться не про наше бажання бути бездоганними, а про рішення, яке ми відновлюємо сто разів на день, - рішення вибрати Його. Без Нього я не можу любити інших.
То ж важливо приймати рішення відразу, ніколи не дивуючись тій немочі, яка виявляється в нас щодня. З подякою поручити її Ісусові. І тоді Його любов проникає глибше до нашого серця. Перебуваймо в радості, тій радості, яку ми отримуємо, знаючи, що ми - грішники, які отримали прощення. Єдність із Богом і ближніми, в правді та в покорі, у світлі і в любові, якою є сам Бог, - це Святий Дух. Бажаймо Його палко. Прикликаймо Його без упину. І Господь Ісус дасть Його нам від Отця, для Якого славою є те, щоб ми приносили багато плодів.
«Це називається світанком»
Жан Корбон
Детальніше...