Коментарі
- Коментарів немає
Відзначення річниці проголошення Акту відновлення Української Держави
30 червня у Надвірній відзначили 75 річницю проголошення у Львові Акту відновлення Української Держави
Піша проща до Гошева.
У цій прощі, що тривала 10-11 червня, взяли участь парафіяни м. Надвірна, с. Мирне, с. Назавизів, с. Зелена.
День Героя у Надвірній
Біля пам’ятного знаку Героям УПА, Марті та Миронові Свідрукам, 23 травня 2016 року в м. Надвірна, відбулись заходи з відзначення Дня Героїв України.
Піша проща до Зарваниці
6-8 липня 2016 року відбулася піша проща із Надвірної до Зарваниці.
Нічні Чування у Прокатедральному соборі
30 червня, у прокатедральному Соборі Благовіщення Пречистої Діви Марії відбулися молитовні чування, з нагоди Ювілейного Року Божого Милосердя."Господь мій і Бог мій..."
- Деталі
- Категорія: Від свята до свята
Нині день апостола Томи. Ви пам’ятаєте, що Господь явився йому по-особливому. Десять учнів було разом, коли прославлений Господь прийшов до них і сказав: «Мир вам!» Цінні слова: Він приніс у людські душі мир, той мир, який тепер приходить і до нас. І от, Він із ними розмовляє і посилає їх проповідувати Слово Боже. А одного серед них немає - апостола Томи. І коли він приходить, всі кидаються до Нього і кажуть: «Брате наш, Томо! Ми бачили Господа! Ми бачили Його живим, ми торкалися до Нього!» І такий біль, така образа закипіла в серці Томи, що він сказав: «Не вірю!» Хоча йому казали десятеро чоловік, його співбратів, він сказав: «Не повірю, поки я своїми руками не торкнуся до Його ран, поки не торкнуся до Його Тіла, що знову ожило!»
І ось, минає час, знову зібралися учні, замкнули двері, бо боялися переслідувань, і раптом знову лунає знайомий голос Ісуса: «Мир вам!» І Він стоїть серед них. І перший, до кого Він звернувся, це Тома. Ісус каже: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій» (Йо. 20, 27). Звичайно, Тома не робив цього, лише, побачивши Господа, він, збентежений, упав перед Ним зі сльозами: «Господь мій і Бог мій!» А Ісус сказав Йому: «Ось ти повірив, бо побачив. Але щасливі ті, що вірять, не бачивши».
Хто ж це? Ми з вами. Ми не бачили Господа під час Його земного життя. Але ми бачимо Його своїми духовними очима, Він живий серед нас, і нам не треба до Нього торкатися. Скільки було людей, які бачили Його на власні очі, чули Його Слово, йшли за Ним дорогами - і не повірили, бо їхнє серце не відгукнулося на Його заклик. А ми з вами відгукнулися на цей заклик - слабкі, немічні, - різні, всі прийшли до Господа зі словами: «Господь мій і Бог мій!»
І варто лише це промовити, як ми справді торкаємося Господа, бо все, що нас оточує - від Нього, і все - Його. Мені пригадався один учений, який багато років провів над вивченням квітів, дерев, трав, загалом рослин і тварин. Усе це він занотовував і укладав велетенські переліки, які через триста років і дотепер використовують у всьому світі. Закінчивши свій труд і описавши живі створіння, він сказав: «Бог пройшов повз мене, я торкався Його у Його творінні».
Справді: сонце над нами - це око Боже, подих вітру - голос Божий, усі закони цього світу - закони Божі, мінливість нашої долі - це теж Господь. Ми до Нього торкаємося і бачимо Його і в молитві, і в Святому Письмі, і в таїнствах. Коли свята чаша виноситься до нас - це живий, реальний Господь, що присутній тут, у цьому храмі, як і у всіх храмах землі. І не лише у храмах: усюди, де люди моляться Йому, - далеко в Сибіру, у пустелях і в горах, у багатолюдних містах, де сукупність мільйонів людей, - всюди є душі, звернені до Господа, і вони Його бачать, до Нього торкаються, тому вони щасливіші, блаженніші у стократ порівняно з тими, хто жив дві тисячі років тому, але не вірив у Нього. Господь із нами, Він тут, живий, прославлений, дає нам благословення, і ми нині разом із Його апостолом Томою перед Ним схиляємося і промовляємо: «Господи, Ти переді мною живий, Господь мій і Бог мій».
Амінь.
Протоєрей Олександр Мень
Детальніше...