Коментарі
- Коментарів немає
Відзначення річниці проголошення Акту відновлення Української Держави
30 червня у Надвірній відзначили 75 річницю проголошення у Львові Акту відновлення Української Держави
Піша проща до Гошева.
У цій прощі, що тривала 10-11 червня, взяли участь парафіяни м. Надвірна, с. Мирне, с. Назавизів, с. Зелена.
День Героя у Надвірній
Біля пам’ятного знаку Героям УПА, Марті та Миронові Свідрукам, 23 травня 2016 року в м. Надвірна, відбулись заходи з відзначення Дня Героїв України.
Піша проща до Зарваниці
6-8 липня 2016 року відбулася піша проща із Надвірної до Зарваниці.
Нічні Чування у Прокатедральному соборі
30 червня, у прокатедральному Соборі Благовіщення Пречистої Діви Марії відбулися молитовні чування, з нагоди Ювілейного Року Божого Милосердя.Миколай Чудотворець
- Деталі
- Категорія: Від свята до свята
Святість приховати не можна. Вона - свічка, поставлена у свічник, і місто, яке стоїть на верху гори. У першому випадку вона освічує простір навколо себе. У другому - здалеку видно, з якого б боку до неї не наближатися.
Святість долає відстані між людьми і епохами. Різне мовне середовище, різний культурний фон - не заважають людям через століття безпомилково розпізнати святість і вклонитися їй.
Таким є Миколай Чудотворець.
Якщо б між святими було місце для заздрості або змагання в людському шануванні, то багато б дивилися на Миколая спідлоба. Ще б! Таким масовим шануванням на всіх континентах не кожен похвалиться. Але заздрості між святими, звичайно, немає. Серед них царює молитва і щира любов. А ось у нас, мандрівників і подорожуючих, які прокладають свій земний шлях, є серйозна тема для роздумів.
Причиною масового і багатовікового шанування Миколая Чудотворця є його внутрішнє багатство. Причому він так майстерно приховав таємницю свого внутрішнього життя від зовнішніх очей, що ми майже нічого не знаємо про факти його біографії. Слава знайшла Миколая після залишення землі та входження в небесний спокій, тобто тоді, коли загроза з боку гордості і марнославства (цих неминучих супутників слави і похвали) минула.
Ми почитаємо святого Миколая двічі на рік, а нерідко і щотижня, по четвергах здійснюємо служби та приносимо до нього свої молитви. У передноворічний час до цього шануванню додається неабияка частка клоунади, що дратує тих, хто дійсно любить святого. Варто підняти питання про такі форми і способи шанування Миколая, які б дійсно прославили угодника Божого і принесли нам реальну користь.
«Отож благаю вас: Будьте моїми послідовниками, як я - Христа» (І Кор. 15-16), - сказав в одному зі своїх послань апостол Павло. Це не просто приватний заклик, звернений до конкретної аудиторії. Це духовний закон. Згідно з цим законом, людина набуває корисних навичок, вчиться і зростає, наслідуючи тих, хто кращий від неї, тих, хто пішов дальше і кличе нас за собою. Важливо відзначити і те , що Павло не говорить «наслідуйте Христа», але - «наслідуйте мене, як я - Христа».
Це означає, що висота наслідування Господа не долається усіма відразу, але спочатку необхідно вчитися у тих, хто близький до Бога.
Тепер знову переведемо уявний погляд на Миколая Чудотворця. У чому ми можемо йому наслідувати і через наслідування вшанувати цього святого? Наприклад, таємним творінням добрих справ. Це не дуже приємне заняття для самовпевненої та гордої людини, яка бажає похвали і прагне слави. Але це саме те, чим прославився Миколай, таємно допомагав людям, які потрапили в біду.
Не секрет, що святі пожвавлюють для нас Євангеліє Господа Ісуса Христа, втілюючи його в своєму житті. Так, слово Боже говорить нам про «…Отця твого, що перебуває в тайні…» (Мт. 6,6), «…Який бачить таємне, віддасть тобі» (Мт. 6,6), і закликає молитву, милостиню і піст здійснювати не напоказ, але для Господа. Однак, ми не спішимо творити добро, потай, бо бажаємо визнання і похвали. Нам потрібні приклади. Потрібні живі люди, які слова і думки перетворили на справу, і які керувалися заповідями не від випадку до випадку, а постійно.
Таким є Миколай. Він вчить нас постійно змінювати своє життя, провадити його так, як вчить Євангеліє.Показує нам, як потрібно втікати від земної суєти, знаходити час для мовчання і молитви, весь час бути напоготові та оберігати свій внутрішній світ.
Свято Миколая - це, звичайно, ще й дитяче свято. Але і в цю веселу метушню з очікуванням сюрпризів було б добре внести євангельську закваску. Справа в тому, що діти в це (та й не тільки в це) свято орієнтовані на отримання різних благ: уваги, ласки, подарунків. Адже вони самі з деякого віку можуть бути не лише споживачами благ, а й творцями різного добра.
«Ти любиш Миколая Чудотворця? А ти знаєш, де секрет його популярності і любові до нього? Секрет у тому, що він пам'ятав і виконував слова Святого Письма: «Більше щастя - давати, ніж брати» (Діян. 20,35). Ти, поважатимеш та любитимеш Миколая Чудотворця, якщо будеш його в цьому наслідувати. Допоможи батькам по дому. Допоможи другові, який не встигає та щось не розуміє, допоможи йому засвоїти предмет, який ти знаєш і розумієш краще, ніж він. Поділися на перерві бутербродом з сусідом по парті. Думай про інших, а не тільки про себе. Віддавати ж не значить тільки передавати з рук в руки гроші або речі. Віддавати можна час, сили, знання, турботу, молитву. Цим повинні займатися всі, в тому числі і діти».
Подібне шанування святого дуже затребуване, і воно, на жаль, поки не є головним і загальноприйнятим способом виразити Миколаю свою любов.
І ще дуже важливий момент. Миколай сьогодні - житель Небесного Царства. Розмова про нього - прекрасний спосіб привернути увагу до безсмертя душі, до духовного світу, до незнищенності добра, вчиненого в ім'я Боже. Якщо з дітьми часто важко або неможливо говорити про мучеників з причини страшних знущань, які вони винесли, то про такого святого, як Миколай, можна говорити завжди. Тільки б не звести все до дідуся з мішком, до дитячих листів з проханнями про подарунки, в яких видно, що апетит підростаючого покоління розпалюється не на жарт. Їм вже не до шоколадок. Дітки все частіше просять ігрові приставки і нові моделі мобільних телефонів. Добре, якщо святий багато чого дрібного і нікчемного в наших святах, присвячених йому, не помітить. А якщо помітить і прогнівається? Адже переказ повідомляє нам про ляпас, який від руки Миколая, отримав Арій. І це означає, що святий не приставлений до нескінченного розносу подарунків або піклуванню про плаваючих по водах. Він прагне Істини. Потрібно шанувати його так, аби його долоню на своїй щоці не відчути.
Отже, зима, передчуття Різдва, відчуття таємниці в морозному повітрі і чергова пам'ять святого Миколая.
Як же ж ми будемо святкувати?
За матеріалами сайту: "Духовний Дзвін"
Детальніше...