Коментарі
- Коментарів немає
«…як ті, що нічого не мають, а все посідаємо» (ІІ Кор. 6,10).
Сьогодні відзначаємо пам'ять Святого Андрія Первозванного, названого так тому, що він покликаний Ісусом Христом до апостольського звання першим. Було так. Незабаром, після хрещення Господа від Йоана в Йордані, Йран «другого дня знову стояв там, ще й двоє з його учнів.Угледівши ж Ісуса, який надходив, - мовив: «Ось Агнець Божий. Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом. Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, - що в перекладі означає: Учителю, - де перебуваєш?». Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години. Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним. Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, - що у перекладі означає: Христос» (Ів. 1,35-41).
«Проходивши ж повз море Галилейське, побачив він Симона й Андрія, його брата, як вони кидали мережу в море, були бо рибалки. Ісус їм сказав: «Ідіть за мною, я зроблю вас рибалками людей». І вмить, покинувши мережу, пішли слідом за ним»(Мр. 1,16-18).
Ось розповіді Апостола і ЄвангелистаЙоана Богослова і Євангелиста Марка про покликання Апостола Андрія.
Побувши з Христом один день, почувши від Нього слова Божественної премудрості і влаштування нашого спасіння, Апостол Андрій залишив все, що мав на світі: будинок, рідних, рибний промисел і невеликиймаєток, - одержав найдорожчий, незамінний і вічний - життєвий скарб - віру в Христа, - і пішов за Ним до кінця життя свого.
Відомо із переказів, що Апостол Андрій, пливучи зі своїми учнями по Дніпрі, досяг гір Києва, вийшов з ними на берег, піднявся на гору, тоді ще пустельну, поставив дерев'яний хрест і сказав своїм учням в пророчому дусі: «Бачте гори ці? На них засяє Божаблагодать, і містовиросте велике, і церковбагато Бог воздвигне».
Повернімося тепер до слів, які промовив апостол Павло: «…як ті, що нічого не мають, а все посідаємо» (ІІ Кор. 6,10).
Що означає: «нічого не мати, і в той же час всім володіти»? Не мати надбання чи маєтків земних: ні будинків, ні грошей, ні зайвого одягу, ні світський зв'язків, ні світських друзів, або помічників і заступників, ні вчителів світський, ні лікарів на випадок хвороби, словом - жодного земного забезпечення; не мати ані найменшої пристрасті ні до кого і ні до чого земного, навіть до батька і матері - ні до чого, що спокушає і прив'язує до землі звичайних, грішних людей.
Що ж означає: всім володіти? Володіти, перш за все, благодаттю Божою і різнимиБожими дарами: даром благодатного, всеперемагаючого і всепокоряючого Слова, даром віри, даром досконалої любові до Бога і ближнього, даром Божого сяйва в душі, даром вишньогожиття на землі, повного досконалого уповання на Бога, даром різноманітнихчудес: зцілювати різні хвороби, проганяти бісів, воскрешати мертвих, зневажати всякі земні лиха і скорботи, і саме життя, як скороминуче і прагнути життя вічного. Ось що значить всім володіти. І апостоли, дійсно, не маючи нічого на землі і ні найменшої пристрасті до чогось земного, володіли всім - різнимдуховним багатством, усякою духовною силою; всякимидуховнимирозрадами; все ж земне вважали за сміття, за прах, за дим зникаючий, тому що мали в собі Живого Бога, що здійснював через них незліченні чудеса і спасав через них безліч людей. Вони володіли цілим світом і веліли всьому створінню: бісів проганяли, всякі хвороби зцілювали, смерть зневажали, воскрешали мертвих, ніби пробуджуючи їх від сну; вся природа схилялася перед ними з волі і заповіді Господа, Якому вони були щирими слугами.
Отже, всі ті, хто щиро вірує в Бога і заради Нього може відкинути всі тілесні та світські пристрасті, - всім володіють, різноюБожоюблагодаттю, оскільки мають всвоєму серці Самого Бога, і багаті Богом, Божим світом, справжньоюдуховною свободою, тому що абсолютно вільні від рабства пристрастей; багаті вічним життям, в ньому перебувають і, живучи тілом на землі, духом перебувають на небесах, і кажуть: «наше життя в небі, звідки і Спасителя очікуємо, Господа Ісуса Христа, який перемінить наше понижене тіло, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він спроможен усе собі підкорити» (Флп. 3, 20-21).
За матеріалами сайту: "Духовний Дзвін"


Детальніше...