Коментарі
- Коментарів немає
Свобода має бути «від чогось» або «для чогось»? Чим небезпечним є для нас пошук насолод? Чому заборонений блуд? У Неділю блудного сина читаються слова апостола Павла, які дають відповідь на ці питання.

«Все мені можна», та не все корисне. «Все мені можна», та я не дам нічому заволодіти надо мною. «Їжа для живота, і живіт для їжі!» Бог же одне і друге знищить. Тіло ж не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла. Бог же і Господа був воскресив - та й нас воскресить своєю силою. Хіба не знаєте, що тіла ваші - члени Христові? Узявши, отже, члени Христові, - зроблю їх членами блудниці? Хай так не буде! Чи не знаєте, що той, хто пристає до блудниці, є з нею одним тілом? Бо «будуть, - каже, - двоє одним тілом». Хто ж пристає до Господа, є одним духом. Утікайте від розпусти! Усякий гріх, що його чинить людина, єе поза її тілом; а хто чинить розпусту, грішить супроти власного тіла. Хіба ж не знаєте, що ваше тіло - храм Святого Духа, який живе у вас? Його ви маєте від Бога, тож уже не належите до себе самих. Ви бо куплені високою ціною! Тож прославляйте Бога у вашому тілі» (І Кор. 6,12-20).
Свобода - вище благо, до якого прагне кожна людина. Більш того, можна сказати, що до свободи прагне всяка жива істота. Проте світ, в якому ми всі живемо, тримає нас у полоні несвободи, всякого роду залежностей. Євангеліє від Івана описує чудові слова Господа Ісуса Христа: «Спізнайте правду, і правда визволить вас» (Ів. 8,32 ). У цьому ж Євангелії Господь вказує на Себе як на істину, яку слід пізнати, щоб стати вільним: Я – Дорога, і Правда, і Життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. Якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого» (Ів. 14,6-7). Щоб правильно зрозуміти ці слова, ми повинні згадати, що біблійною мовою «знати, пізнати» означає «володіти» або «провадити спілкування». Тільки з'єднуючись в тісному спілкуванні з Господом Ісусом Христом, ми єднаємося з Богом і знаходимо ту свободу, якою володіє тільки Бог, і якої ніде, окрім як в Бозі, не існує.
Апостол Павло знав цю свободу. І вона приносила йому ту радість, яку не могли дати йому ніякі земні цінності. Тільки в захваті такої радості він міг вигукнути: «Живу вже не я, а живе Христос у мені» (Гал. 2,20). Він же невпинно нагадує нам: «Ви бо, брати, покликані до свободи» (Гал. 5,13). Але він же на підставі загальнолюдського досвіду й елементарного здорового глузду усвідомлює, що нічим не обмежена свобода людини поза Христом - неминуче перетворюється в свавілля і насильство, які стають загрозливими і суспільству, і природі: «…вважайте, щоб один одного не знищили» (Гал. 5,15). Більше того, апостол також бачить, що необмежена свобода здатна перетворитися у свою протилежність і стати рабством: «…не дам нічому заволодіти надо мною» (1 Кор. 6,12).
У Неділю блудного сина нам доречно згадати ці слова апостола Павла. З ними узгоджуються і слова євангельського читання. Дивна євангельська притча образно описує шлях людини від Бога і її повернення до Бога. Життя в уявній свободі, життя повне безглуздого марнотратства і плотських утіх, приводить людину до фізичної та духовної катастрофи, до рабства, до втрати гідності вільної людини. Блудний син вже не здатний думати про себе не тільки як про улюбленого сина та творіння Боже, але просто як про людину, яка має свою гідність в очах оточуючих людей.
Християнська свобода зовсім не означає свавілля і нестриманість. Безмежне занурення в інстинкти і пристрасті може вести в глибоку несвободу. Всім нам це добре відомо на сумних і, на жаль, поширених явищах алкоголізму, наркоманії та інших подібних недуг.
Блудний син, мріє наповнити своє черево їжею, нагадуючи нам: ««Їжа для живота, і живіт для їжі!» Бог же одне і друге знищить» (І Кор. 6,13). Лукаве гасло! Воно і сьогодні багатьом спадає на думку: мовляв, їжа і пиття - нормальні природні процеси. Морально все це, мовляв, нейтральне. Так само і сексуальні потреби природні, і їм можна віддаватися настільки ж просто як потребі їжі і питті. Але апостол Павло свідомо протиставляє змістовне в богословському плані слово «тіло» поверхневому коринфському «живіт». Для апостола Павла людина - не живіт, а тіло, яке має належати Господу, тіло, покликане до прославляння Бога. Заради такої людини, у всій її «тілесності», з її життям віддав Себе на хресну смерть Господь Ісус Христос: «Господь для тіла!» (І Кор. 6,13). Така ціна за людину і її свободу, свободу істинну, свободу від гріха, який створює подібний вибір. Справжня свобода досягається тільки в пізнанні абсолютно вільного Бога Отця через причастя Його абсолютно вільному Синові в з'єднанні з абсолютно вільним Святим Духом.
http://www.nsad.ru/


Детальніше...