Пастирський лист з 1923 року всіх єпископів УГКЦ з нагоди 300-ліття мученицької смерті св. Йосафата

Деталі

Категорія: Цікаве

Про ювилей св. Йосафата
Пастирський Лист всіх наших Епископів

Ласкавий і милосердний Бог, який дітей своїх любить і з любови карає й милує, смутить і потішає, посилає нам, Дорогі в Христі, в теперішний тяжкий час повоєнного лихоліття солодку потіху й велику поміч. З високого неба приходить до нас сього Божого року Його любий вибранець і великий вгодник, святий священомученик Йосафат, наш рідний брат, отець і пастир.

Звернення Блаженнішого Святослава до вірних УГКЦ з приводу 80-ї річниці Голодомору 1932-1933 років

Деталі

Категорія: Пастирські листи та послання Блаженншого Святослава (Шевчука)

Дорогі в Христі! Цими днями ми спогадуємо 80-ту річницю великого злочину проти нашого народу –Голодомору 1932?1933 років. Українські хлібороби, які століттями плекали любов до своєї годувальниці-землі та працею рук годували цілі народи, враз самі були позбавлені хліба. В один із урожайних років, коли Господь щедро обдарував українців плодами рідної землі, цей хліб було насильно конфісковано та продано, а селян, занесених цілими селами на так звані «чорні дошки», приречено на повільну і жахливу голодну смерть.

Детальніше...

23 листопада 2013 року день пам'яті жертв голодомору та політичних репресій

Деталі

Категорія: Цікаве

Тривалий час серед «білих плям» радянської історії фігурував Великий голод 1932-1933 pp., який за незаперечними нині даними спричинився до 6 млн. жертв. Проте ця катастрофа не нагадувала інших випадків голоду, що їх періодично зазнавала царська Росія. Він був прямим наслідком нової системи «військово-феодальної експлуатації» селянства (за висловом антисталінського більшовицького лідера Миколи Бухаріна), яка панувала під час примусової колективізації, і трагічною ілюстрацією вражаючого суспільного занепаду, що супроводжував штурмування села радянською владою в кінці 20-х років.

Від дітей – батькам

Деталі

Категорія: Цікаве

Найчастіше задуматися над якимось глобальним питанням нас змушує риторична дрібниця. Саме такою дрібницею став один лист жінки-християнки до одного священика.

- Пише вона. - Вулиці переповнені рекламою спиртних напоїв і сигарет, телебачення - насильством і сексом... Чому представники Церкви не звертаються до органів державної влади, щоб припинити поширення аморальності та жорсткості? Мені страшно випускати дитину на вулицю, мені страшно, що дитина вмикає телевізор і радіо...».