Цитата дня:

Бог не відштовхує тих, хто впав у розпач. Бог пригортає їх.
Яцек Кшиштофович.

Хресна Дорога вулицями міста Надвірна

Минають дні Великого посту... Дні молитви, роздумів, покаяння. Це ті святі дні, коли кожна людина може виблагати у Господа прощення своїх гріхів. Це ті святі дні, коли церковні богослужіння спонукають нас до глибоких роздумів над терпіннями Ісуса Христа – це дні Хресної дороги.

Кожна свідома, християнська людина віддала б усе на світі, щоб хоча б трішечки зменшити страждання Христа Господа, щоб хоча б пройтися з Ним тим хресним шляхом від дому Пилата аж до гори Голготи, яка знаходиться поблизу Єрусалиму, щоб глибше усвідомити ціну власного спасіння і відкуплення. Та не кожному дано відвідати це святе місце… Проте і тут ми залишаємося не одні, адже Свята Церква знову і знову закликає нас духовно пережити цю Хресну Дорогу…

Саме з цією метою 31 березня 2013 року Божого у храмі Трьох Святителів УГКЦ (мікрорайон Ломоносова) м. Надвірна відбулася Хресна хода. Розпочалася вона у храмі із вступного слова синкела о. Петра Семенича  на спасіння та славу Божу.

У спільній молитві бере участь духовенство Надвірнянського та Пнівського деканатів, молитовні групи, політв’язні та репресовані, воїни ОУН і УПА, церковні братства всіх церков УГКЦ, представники влади міста та району, вчителі та студенти, лікарі та люди доброї волі, а, особливо, наша дорога молодь.

Цього року молитовні роздумами Хресного ходу присвячені року Віри. «Кожен рік нашого життя наближає до нас майбутнє і, водночас, живить пам'ять про минуле. У цьому благословенному році наша Церква запрошує своїх синів і дочок замислитися над великим даром християнської віри… Усвідомлюючи значення християнської віри, нам слід насамперед подякувати Богові за цей Його дорогоцінний Дар, яким ми просвітилися і переобразилися 1025 років тому на березі Дніпра…

Хто має віру, той має Христа Господа – Джерело Вічного Життя, для такої людини віра – це найцінніший скарб на землі. В Посланні до Євреїв читаємо: «Без віри не можливо подобатися Богу, бо хто приступає до Бога, мусить вірити, що він існує і дає нагороду тим, які його шукають» (Євр. 11,6), - таким словами звернувся до всіх присутніх Надвірнянський декан о. Ігор Шліхутка.

Священики деканату виносять хреста із Церкви.

Усі присутні перебувають у глибоких роздумах, адже кожна людина відчуває, що і вона доклала своїх зусиль та, можливо, і дальше докладає до хресних страждань Спасителя. Традиційно люди під час пішої Хресної ходи розважають про Хресну дорогу Ісуса Христа та його смерть на Голготі, виконуються страсні пісні, учасники процесії почергово несуть хрест…

Одна стація змінює іншу, духовні розважання стають справжньою духовною поживою у час Великого посту. Лине чудовий спів страсних пісень у виконанні церковного хору та усіх учасників Хресної дороги. Хресна хода від храму Трьох Святителів простує вулицями.

Йдучи не вперше цими вулицями, жодного разу ми не відчували щось подібного. Чому? Невже щоденні клопоти та турботи затьмарили істину? Що є важливішим за молитву та слово Боже? Прости нас, Господи, прости нас грішних...

З усіх сторін хрест обступають люди, адже цим жестом вони хочуть допомогти Ісусу нести сьогодні Його хрест. Одні цілують хреста, інші хочуть доторкнутися, підтримати цю важку Ношу. На очі набігають сльози зворушення і співчуття, розкаяння і болю за свої гріхи. Не по-весняному холодний вітер підхоплює та висушує їх, не даючи впасти.

Які гарні слова сказав святий Августин: «Одна сльоза, пролита над терплячим Спасителем, значить більше як те, хто цілий рік постив би на хлібі і воді».
Ми знову ідемо за Христом, минаємо свої оселі, оселі сусідів-близьких і далеких, оселі просто знайомих... Люди виходять з будинків, щиро моляться разом з нами та залюбки приєднуються.

Хресна хода триває, одна стація замінюється іншою, напутні слова священнослужителів проникають у серця присутніх людей, допомагають замислитися над глибиною та значимістю їхнього змісту. Сьогодні кожна людина хоче бути чесною перед розп’ятим Ісусом та перед собою. Ми подумки обіцяємо змінитися і просимо Бога допомогти нам у цьому. Ця Хресна хода цього року була особливою, адже кожна людина щиро відбула трьохденні реколекції, які провадили священики.
Хресна хода триває дальше. Ми йдемо за Хрестом, йдемо за Ісусом.

Понад три години вірні несли великий дерев’яний хрест та роздумували над стражданнями Христа.

Ось і закінчується Хресна дорога… Ми знову заходимо до церкви. Кінцева наука останньої стація, яку виголошує отець-мітрат Богдан Михайлина заставляє кожного із нас замислитися, а одночасному підтримувати та допомагати кожному священику. Ми заходимо в Церкву… Заходимо, але вже зовсім інші. Наші серця одночасно переповнює сум та радість.

Ми щиро дякуємо Господу за цю Хресну дорогу. Хочеться вірити, що ті почуття, які пережили сьогодні, стануть для кожного з нас джерелом невичерпних ласк та солодкою втіхою від життєвих прикростей у майбутньому.

Хочеться також подякувати усім тим людям, котрі з Божою допомогою зуміли організувати та провести цю Хресну дорогу. Насамперед, синкелу о. Петру Сименичу,  декану Надвірнянського деканату – о. Ігорю Шліхутці та декану Пнівського деканату – о.-міт. Богдану Михайлині, усім священнослужителям, які підтримували нас під час цього Хресного ходу своїми науками та настановами. Хочеться подякувати церковному хору, дітям, усім парафіянам та учасникам Хресної дороги.

Дивитись більше фото...

Парафіяни м. Надвірна

Залишайте свої коментарі

0 / 300 Обмежання символів
Ваш текст повинен бути між 10-300 символів
  • Коментарів немає
ShoppingASEhandelASErhvervIndexDKServiceIndexDK